Ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького взяв участь у зустрічі ректорів українських університетів, яка відбулася 26 лютого у Львові.

Подія мала на меті допомогти ЗВО розробити ефективну систему піклування про психічне здоровʼя для студентів, викладачів, працівників та реагувати на виклики війни в цьому контексті. Про це йдеться на сайті Українського католицького університету.

Аби належно допомогти іншим, спільнота організації має бути стійкою, здоровою з повагою до гідності кожної людини. Тарас Добко, ректор Українського католицького університету, вітаючи учасників, наголосив: «Ми раді поділитися нашим досвідом і також почерпнути з вашого. Сьогодні ми живемо в борг, коштом позиченого часу, який здобувають наші захисники і захисниці. Цей час має бути продуктивним, де нашим завданням як академічної спільноти є генерувати надію, візію майбутнього нашої країни, а також як її втілювати».

Оксана Збітнєва, керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я при Кабінеті Міністрів України розповіла про Всеукраїнську програму ментального здоровʼя. Вона поділилася результатами глобального соціологічного дослідження ментального здоровʼя в 11 країнах, згідно з якими ментальне здоровʼя залишатиметься одним із найважливіших викликів на наступні 5-20 років. Проведене в Україні соціологічне опитування компанією Gradus.Research показало зростання рівня стресу та відчуття знервованості з 71% до 77%. Цей показник найвищий серед української молоді. «Водночас група молоді є найбільш оптимістичною щодо перспектив свого ментального стану. Саме молодь ставатиме агентами змін та провідниками інновацій у сфері психічного здоровʼя», — наголошує експертка.

Про місце і роль закладів вищої освіти в системі ментального здоров’я розповів Андрій Вітренко, заступник міністра освіти і науки України. За його словами, заклади вищої освіти стикаються з трьома викликами сучасності. «Перший виклик — підготовка фахівців відповідного рівня, які будуть відновлювати людину. Друге важливе завдання — піклування про здоровʼя молодих людей, студентів. Світовий досвід показує, що проблематика психічного здоровʼя серед студентів є актуальною — 41% молоді отримує стрес після вступу в університет. Третій виклик — піклування про викладачів, вони є дуже важливими. Я дякую кожному за ту стійкість, яку ви продемонстрували в часі війни». 

Світові дослідження вказують на тенденцію зростання психічних розладів, які починаються у віці до 24 років. У Великій Британії з 2016 по 2023 рік відсоток молоді, яка визнає, що має проблеми зі психічним здоровʼям, зріс з 6% до 16%. Дослідження впливу Covid-19 також показало, що молодь є найвразливішим сегментом популяції. Усі ці дані свідчать про важливість теми психічного здоровʼя.

Олег Романчук, лікар-психотерапевт, викладач УКУ, директор Інституту психічного здоров’я УКУ додає, що однією з головних причин смерті молодих людей є суїцид: «Інколи ми думаємо, що діти, які мають розлади психічного здоровʼя, є з неблагополучних родин. Але це може статися з кожною молодою людиною. Психіка у цьому віці як великий будинок, який відкриває великі можливості, але має багато коридорів у котрих можна заблукати. Нам важливо допомогти молоді не опинитися в глухому куті депресії чи тривожного розладу. Однією з головних причин того, чому молоді люди не завершують університет, є психічні розлади. Це поширена проблема, яка має великий вплив на соціальне функціонування молодою особи і її майбутнє».

Як університети можуть впроваджувати турботу про психічне здоровʼя? — Олег Романчук розповів про 5 практичних рекомендацій:

У кожному навчальному закладі має бути цілісна програма турботи про психічне здоровʼя, яка інтегрована в ширшу мережу.

Освітні програми для студентів мають включати відповідні дисципліни, що стосуються психічного здоров’я.

У закладах мають бути відповідні сервіси психосоціальної підтримки.

Має плекатися спільнота та колективна стійкість.

Викладачі повинні мати спеціальну програму підготовки та підтримки щодо їхньої ролі у системі турботи про психічне здоровʼя студентів, і також підтримку щодо турботи про власний психологічний добробут.

Друга та третя частини зустрічі були присвячені груповій роботі учасників над темою, як напрацювати стратегії розвитку цілісної системи турботи про психічне здоровʼя.

— Університети мають стати осередками ментального здоров’я. Питання сьогодні особливо актуальне, бо саме молодь виборює перемогу і відбудовуватиме Україну після війни. «Відновимо людину — людина відновить все» — ці слова Олени Зеленської стали гаслом ініційованої нею Всеукраїнської програми «Ти як?».

Особисто мені важливо було зрозуміти, що Черкаський національний рухається в правильному напрямі. Це служба психологічної підтримки з перших днів війни, тематичні курси за вибором для студентів всіх спеціальностей, система психологічної підтримки молоді та багато іншого.

Власне все, що ми робимо — допомога армії, національно-патріотичні і виховні заходи – спрямоване на збереження ментального здоров'я.

Цікаво було почути про досвід колег, дізнатися результати наукових досліджень, отримати нові методики та напрацювання, які застосовуватимуться на практиці.

Завданням для себе й колективу бачу в створенні науково-дослідного центру ментального здоров’я, щоб бути «фортецею стійкості».

Джерело: Українського католицького університету