Культурна спадщина завжди посідала чільне місце в навчальному процесі і громадському житті університету. Але цього року ця тема набуває особливого звучання, оскільки 2018 рік оголошено роком культурної спадщини в Європі. Така увага до культурних надбань минулого видається цілком виправданою, адже культурна спадщина складає значну частину  життя кожної людини.

Вона оточує нас у будівлях міст і природних  ландшафтах, археологічних знахідках, творах літератури і мистецтва, тобто проявляється в усіх успадкованих людством надбаннях духовної і матеріальної діяльності  попередніх поколінь.

На цьому тижні навчально-науковий інститут історії і філософії ініціював проведення в університеті Днів культурної спадщини. Заходи розпочалися презентацією Національного історико-культурного заповідника «Чигирин». Наукові працівники заповідника на чолі із заступником генерального директора Світланою Павловою розповіли про історію створення заповідника та його багатогранну роботу з дослідження і збереження історико-культурних пам’яток унікального Чигиринського краю.

НІКЗ «Чигирин» — один із 8 історико-культурних заповідників Черкащини (3 з них мають статус національних). Опікується пам’ятками Чигирина, Суботова, Стецівки, Медведівки і Холодного Яру, більшість яких пов’язана з історією козацтва та становлення української державності. Серед них такі унікальні, як Замкова гора в Чигирині, Іллінська церква й автентичні залишки родинного маєтку Хмельницьких у Суботові, Дуб Максима Залізняка, культові споруди, вітряки та інші історико-культурні об’єкти.

Чигирин був першою столицею України в часи Богдана Хмельницького, а Холодний Яр — центром гайдамаччини і повстання Коліївщини, а в роки Української революції 1917–1921 рр. — осередком повстанського руху.

У структурі заповідника — 5 музеїв: музей Богдана Хмельницького, археологічний, історичний у Суботові, краєзнавчий — у Медведівці, етнографічний — у Стецівці.

З розповідей наукових працівників заповідника «Чигирин», які супроводжувалися ілюстративними слайдами, студенти та викладачі університету дізналися багато цікавого про нові форми науково-дослідної, пам’яткоохоронної та просвітницької роботи колективу заповідника. Зокрема, особлива увага приділяється роботі з дітьми та молоддю. Екскурсії для цієї категорії відвідувачів розроблені з урахуванням їхніх вікових особливостей, отриманих у процесі навчання знань.

Молодшим школярам, наприклад, пропонуються інтерактивні форми спілкування, в яких присутні елементи гри, вікторини, конкурси. Для середнього та старшого шкільного віку, крім оглядових екскурсій, проводяться тематичні екскурсії. Вони поглиблюють знання з окремих тем, пов’язаних з історією Чигиринщини та її пам’ятками. Розроблена навчально-виховна програма «Стежками Чигиринщини», що включає заняття з історії, археології, етнографії, лекції, пересувні виставки в навчальних закладах, кінолекторії в археологічному музеї та музеї Богдана Хмельницького. Ці заходи проводяться під час тижнів історії, музейних днів, учнівських наукових читань в школах району.

Студентка 2-го курсу навчально-наукового інституту природничих наук Юлія Кириченко сказала, що, побувавши на презентації заповідника «Чигирин», дізналася дуже багато нового. А її однокурсник Андрій Бараболін зазначив: «Мені як майбутньому вчителеві сподобалася концепція екскурсій для дітей, різні квести. А також мені дуже цікаво було б відвідати Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» саме з дітьми і провести там якийсь пізнавальний захід».­­­

Проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності професор Сергій Корновенко наголосив на важливості проведення таких заходів, зазначивши, що комплексна презентація історико-культурних заповідників в університеті відбувається вперше і є добрим прикладом для активізації роботи з популяризації культурної спадщини українського народу.

Того ж дня було підписано договір про співпрацю Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького із Національним історико-культурним заповідником «Чигирин», зокрема щодо проведення археологічної практики студентів-істориків на базі заповідника.

У наступні дні в рамках Днів культурної спадщини в університеті свої науково-освітні напрацювання презентували Черкаський обласний краєзнавчий музей та Черкаський художній музей. 


Василь Мельниченко,

професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки,

Віталій Яремчук, студент 1-го курсу ННІ УФСК

Фото Максима Кузьмина, студента 1-го курсу ННІ УФСК